З посмішкою про медицину

Еще один блог Wordpress

Звіт у вигляді коротких sms-повідомлень з поля бою.

Прівет-прівет! Як справи? Що нового? Не встигла я розквитатися з чергою іспитів в своїй медакадемії, як нагрянула літня практика! Я попала в першу хірургію. Відділення гепатологичеськоє. Загалом, заходь в гості.***Ой! Ну та, забула тобі пояснити що це за відокремленийіє таке. Тут лікують хвороби печінки. Во-від! Слово те, яке красиве «гепатологія». Майже як йогурт!***СПЛЮ?! Якби! З 8 ранку на робочому посту. Сиджу на посту медсестри, від нудьги перегортаю «Журнал прийому хворих». ***А у мене видалася перерва! До цього довго, вдумливо мила палати укупі з туалетами, клізменной і перев’язувальною. Зате з хлоркою або чимось на зразок цього. Нанюхалася вщент. Багато роздумувала про життя. Обстановка, так би мовити, розташовує.***Ур-ра, я вже удома! Відпустили раніше, правда, прішлвісь для цього постаратися ні на жарт: робила чесні страждальні очі, сиротливо тулилася на лавці, понуро гризла яблуко, яким пригостив хтось з жалісливих хворих. ***Привет, я не мовчу! Просто у мене обід був за розкладом: годували супом. Суп – це невизначеного вигляду водиця з єдиною фрікаделечкой на всю каструлю. Мій зростаючий організм такого знущання довго не витримає. Потім міняла постільну білизну в палатах, катала ватяні кульки, бігала по дорученнях місцевих Пілюлькиних і докторів Айболітов, збирала аналізи і історії хвороб. Зараз сиджу в коридорі, чекаю підшефного хворого з якоїсь чергової процедури з труднопроїзносимим для нормальної людини назвою: у котрий раз переконуюся в тому, що нахабство бере не лише мі1та, але і кабінети лікарок. Причому без черги! Прислухаюся до ситого булькання у власному животі. А ви говорите – музика, музика. А ти як час проводиш? ***Ага, гуляєш, значить, розважаєшся! Заздрю! А ми тут уколюємо на благо отечественной медицина, так би мовити. Прохала медсестру Олесю навчити мене ставити уколи. Кажучи мовою підручників по догляду за хворими: «внутрішньом’язову ін’єкцію у верхненаружний квадрант сідниці і середню третину зовнішньої поверхні стегон». Вражає. Поставила близько десятка цих самих ін’єкцій. Жертв немає!***Попросили посидіти на посту і відповідати на дзвінки. Пі-іп! Цікавий. Хто тут у нас сьогодні? «Перша хірургія? Це я. Ну, загалом, як прийде заввідділенням хай подзвонить мені». Куди подзвонити? Хто це «я»? Типовий Мікки Маус. Йому здається, що він страшно популярний у всьому світі, а вже в масштабах лікарні і поготів. І всі повинно упізнавати його по голосу. А я навіть не зрозуміла, якої підлоги було те, що дзвонить.***Ночное чергування. Третя година ночі, аби не заснути. Сиджу в процедурному кабінеті і гіпнотизую стрілку годинника. Дуже до речі підвернулася книжка, забута одним з хворих. Щось типа короткого конспекту зборів Суспільства Свідомості Фіолетової Реальності. Закопавшись в білих сторінках формата А4, вникаю в таємниці психоделічеського реалізму і космічної одіссеї. Не урубуюся в 70 відсотків читаного. Тепер боюся, що в принципі не зможу заснути після прочитаного!***Подавали хворого в операційну. Анестезіолог Едуард поділився, що зараз ще нічого, терпимо, а був випадок, коли привезли «Дюймовочку» вагою під 200 кг Так її всім відділенням перекладали з каталки на операційний стіл і назад, і взагалі, найстрашніша хвороба XXI століття – ожиріння. А головне переконливо так говорив.Все, сьогодні не вечеряю! ***Утки-утки-утки. Качки, адже вони різні бувають, а у нас медичні, які мені вже порядком набридли! Знаєш ми хто? Качкодзьоби, млинець!***Преступление століття: хтось невідомий повадився красти. наші банки, пардон, під сечу. Буквально за день пропало 14 банок з 20. Швидше за все, так необхідні нам для роботи ємкості потягнули місцеві бабульки під варення або солоні огірки! Уж-жас те який! Мене відряджали заповнювати втрати за рахунок інших відділень, а, просто кажучи.ну, ти ж розумієш. Та пробачать мене інші відділення, я не хотіла, правда!***Последний день роботи, якого я так чекала. Хоча.  Якщо говорити відверто, то вирушати трохи сумно, а все що за цей час зі мною трапилося, абсолютно не бажає вилазити з голови. Я навіть не звертає уваги на підозріло жовтіюче листя і календарні дати: серпень як ніяк. Ну що тут ще можна сказати? Літо – це маленьке життя. Добре-то як! Є чого пригадати.

Не моє, спаси боже. Просто смішно:
У мене за 8 років склалася своя класифікація лікарок, багато разів перевірена.
1. Парубок в синьо-зеленому хирургичнськом одіянні. Випендрежник.
2. Дядько або тітка в повсякденному одязі. Проміжний варіант, ні хистко, ні хиткий.
Читать далее »

Прочитане навіяло спогад про день під час стажування по хірургії. Привозить швидка пьянючего мужика зі всіма симптомами гострого живота. Амбре таке, що підійти страшно; а самому пацієнт, мабуть, наркозу не потребує — премедикація ще та Анамнестичних відомостей жодних.
Читать далее »

Дорогі друзі, якщо вас не утруднить, повідомите, будь ласка, тим з ваших друзів, хто знає реальні забавні історії про медицину у форматі нашого співтовариства, про существованії  funny_medicine.

Особо ледачі могуn просто скопіювати це:
Читать далее »

Секційний курс: ранок починається з розбору історій хвороби, обговорення лікарських помилок. Далі викладач:”А тепер спустимося вниз (у морг) і поглянемо все це на “живих” прикладах”.

«По натурі я не Пушкін. Я за вдачею Белінський».Стругацкие А. і Б. «Понедельник починається в субботу» Станешь тут Белінським, - коли щодня з тобою і оточують відбувається якась хрень. І ти розумієш, що люди, загалом те, хотіли "как лучше"… Недавно  подруга розповіла історію. Що сталася з нею. Итак. Онкоцентр. Реанімація. Другий день після складної операції, що тривала шість годин.Наркоз ще не весь вийшов. У палату входить жінка. Вся в чорному. На обличчі скорбота. Сідати поряд з ліжком і запитує: «Как Ви себе відчуваєте?». Подруга- вся в трубках - відповідає: «Хорошо!». Як вона пояснила, - на випадок, якщо це і справді Смерть. «Вас що-небудь турбує?»- тихим голосом.«Ну…» - думаючи, що це лікарка, подруга намагається перерахувати, де болить.«Я у емоційному плане» - поправляє жінка.Виявилося – больнічний психолог. Пропонує провести «сеанс».Подруга покірно погоджується.«Представьте рибу»- пропонує співбесідниця.Ага…Подруга - професійний бухгалтер -  пытается уточніть:«Какую? Смажену? Варену? На сковорідці? Живу? Я не можу представити абстрактно! Скажіть конкретно!»«Живую!» - жінка скорботно підтискає губи.Подруга – вкрадчиво:«Давайте уявимо, що я представіла…»У відповідь вимогливо –питальний взгляд:«И яка вона?»Подруга:«Все -таки, давайте уточнимо, що я повинна побачити? Риба має бути велика або маленька? Плавати в зграї або одіночно? Як вона повинна виглядати? Якого кольору?»Психолог, з воодушевленієм:«Какая хочете!»Подруга, із слабкою надеждой:«Может, ми поговоримо про що –нибудь другом?» Занавес. Ну і чим справа кінчилася? – у мене професійний інтерес.Нічим, - зітхає подруга. - Більше вона не пріходіла. Зрозуміла, що я виживу.

 В одному відділенні травматології працювала медсестра, молоденька, крихка з вигляду, але багатьма хворими кохана;говорили много про доброту її, про "руку легкую".Прощали їй теж багато чого. Пробачили і таку "шутку". Чергувала вона як те, як завжди народові завалися у відділенні–роботи теж не мало, а одна палата чоловіча гульнути вирішила. Сестричка та запримітила ознаки гульні, що наближається, но как запобігти їй пока не знала. Але сталося непрідвіденноє. 
Читать далее »

Пішов сьогодні до ескулапа, що спеціалізується на піпіськах. Загалом, якщо хто не в темі, коли залікуєш яке-небудь соромлення, треба ще разка три протягом місяця посдавать аналізи - раптом знову щось спливе.

Ну і ось. Прийшов я, значить, якраз після обіду задаватися втретє. А там (втім, як і завжди) аншлаг. І все, головне, з таким діловим виглядом входять в кабінет доктора без черги, що можна подумати, що вони прийшли з налогової перевіркою. А фігле, типа ж платні послуги, ага. Грошей в реєстратурі отслюнявіл, означає жодних черг, так чтолі? А подумати голівкою (верхньою, але очевидно теж хворою), що, загалом, останні теж тут не для меблів біля дверей стоять, мабуть, не доля. Один проскочив, другий, третій, четвертий ("я лише спросить" стайл)… Я вже поскрипую зубами від злості і страшно хочу крові і …попісить. Просто перед здачею мазка необхідно пару годин не це саме, а я ще чото такийкоків-коли втрепал, неподумавши.
Читать далее »